Освітні програми у сфері сну та сомнотерапії

У межах соціального проєкту «Травми, про які мовчить війна» презентовано відео-інтерв’ю, присвячене темі сну та психофізіологічного відновлення людини в умовах війни. Його мета — привернути увагу суспільства та держави до складних і часто замовчуваних наслідків війни, зокрема травм, що впливають не лише на фізичний стан, а й на психіку, ідентичність та якість життя.
У межах проєкту формується окремий напрям — психофізіологічне відновлення через сон. Йдеться про інтегративний підхід до роботи з внутрішнім станом людини, який доповнює медичне лікування та реабілітацію. Напрям очолює Оксана Волошина — засновниця сомнотерапії, експертка з розладів сну та кошмарів, голова ГО «Інститут розладів сну та психотравматичних розладів», засновниця Центру сомнотерапії.
У рамках цього напряму записано інтерв’ю за участі Тараса Боровка — українського полковника, продюсера, автора пісні «Байрактар», та Оксани Волошиної, яка виступає амбасадоркою підходу, що поєднує медицину, психологію та сучасні практики роботи з травмою через відновлення сну.У відео порушуються ключові питання: вплив війни на сон; феномен «бойового безсоння»; можливість якісного відновлення в умовах фронту; відновлення після сильного стресу; робота мозку під час сну; роль кошмарів і нічних симптомів у переживанні травми; вплив медикаментів, алкоголю та соціальних чинників на якість сну.

Інститут розладів сну та психотравматичних розладів та Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана підписали меморандум про співпрацю у сфері освіти та підготовки фахівців із розладів сну.
Партнерство реалізується на базі Навчально-наукового інституту бізнес-освіти імені Анатолія Поручника КНЕУ та передбачає розробку й впровадження спеціалізованих освітніх програм базового рівня за двома напрямами:
— консультант зі сну — для роботи в організаціях, державному секторі та приватній практиці;
— фасилітатор відновлення сну — для роботи з військовими та ветеранами.
Програми базуються на сомнотерапії як трансдисциплінарній методології, що інтегрує підходи медицини сну, психології, нейрофізіології та поведінкових наук. Ключовим принципом підготовки є чітке розмежування рівнів компетенції: фахівці опановують методи первинного скринінгу порушень сну, сомноедукацію, базові інтервенції стабілізації сну та протоколи скерування до профільних спеціалістів.

Інститут розладів сну та психотравматичних розладів відкриває новий освітній напрям — курс з перинатальної сомнотерапії (Perinatal Somnotherapy). Програма присвячена вивченню та практичній роботі зі сном у період вагітності, пологів і раннього розвитку дитини — критичному етапі для формування нервової системи, психоемоційного стану матері та адаптації сім’ї.Курс поєднує знання з медицини сну, неонатології, акушерства та гінекології, перинатальної психології, а також сучасні підходи до сомноедукації для батьків.
Учасники навчання отримають системне розуміння фізіології сну матері та новонародженого, навчаться оцінювати порушення сну в перинатальному періоді та застосовувати практичні інструменти підтримки здорового сну.
Програма орієнтована на медичних і психологічних фахівців, які працюють із сім’ями в перинатальному періоді: неонатологів, акушерів-гінекологів, педіатрів, перинатальних психологів, консультантів зі сну та інших спеціалістів. Метою курсу є формування сучасного міждисциплінарного підходу до підтримки сну матері та дитини як важливого ресурсу здоров’я і розвитку сім’ї.

27 лютого 2026 року у Верховному Суді України відбувся круглий стіл, присвячений Висновку № 28 (2025) Консультативної ради європейських суддів щодо добробуту суддів як передумови незалежності правосуддя.
У межах заходу представлено міждисциплінарну доповідь «Дефіцит сну та виснаження судді – невидима загроза для правосуддя», підготовлену Оксаною Волошиною, головою ГО «Інститут розладів сну та психотравматичних розладів», та Ілоною Камінською, адвокаткою і членкинею Правничої асоціації «Добросуд». Дослідження (2025) вперше в Україні системно проаналізувало зв’язок між якістю сну, професійним виснаженням і стійкістю правосуддя. У доповіді наголошено: хронічний дефіцит сну знижує когнітивну гнучкість, точність уваги та виконавчі функції, а накопичене виснаження може впливати на професійну витривалість і якість рішень. Сон розглядається як регуляторний ресурс інституційної функціональності, особливо в умовах воєнного часу та підвищеного навантаження.
Позиція ІРСПР доповнює європейські стандарти конкретним нейропсихологічним виміром — роллю сну як базового механізму когнітивної стабільності.
В обговоренні взяли участь судді, представники Ради Європи, науковці та експерти. Учасники підкреслили: добробут суддів є складником інституційної спроможності та суспільної довіри до судової влади.
Посилання на запис - ютуб канал Верховного суду https://www.youtube.com/watch?v=gqeUQKv0aB0

13 лютого 2026 року у Києві, у Укрінформ, відбулося експертне обговорення проєкту Кодексу державності, організоване Національною асоціацією лобістів України за ініціативи Олексія Шевчука.
До дискусії долучилася Голова Інституту розладів сну та психотравматичних розладів Оксана Волошина. У центрі уваги — формування правової архітектури держави, що має визначати не лише статус Захисників України, а й системні механізми їхнього відновлення, адаптації та повернення до гідного життя.
Позиція Інституту була чіткою: державність не зводиться до оборони — вона вимірюється здатністю держави зберегти й відновити людей, які її захищали. Під час обговорення наголошено на ризиках відсутності комплексної моделі реабілітації: зростанні ПТСР і порушень сну, економічних втратах, соціальній напрузі та маргіналізації ветеранів. Учасники підкреслили необхідність міжвідомчої взаємодії, стабільного фінансування та визнання експертних спільнот як партнерів держави.
Ключовий принцип дискусії: людина є суб’єктом державної політики. Саме з відповідальності за життєздатність людей має починатися будь-який Кодекс державності.

10 лютого 2026 року у Києві Голова ГО «Інститут розладів сну та психотравматичних розладів» Оксана Волошина взяла участь у фаховій дискусії «Україна: новий вимір очима повоєнного суспільства», організованій Національною асоціацією лобістів України.
Обговорення було присвячене ідеї нового суспільного договору між державою та суспільством, ініційованої Олексій Шевчук.
У межах заходу Інститут представив свою позицію щодо необхідності людиноцентричного підходу до формування державної політики в умовах війни та післявоєнної трансформації. У своєму виступі Голова ІРСПР наголосила на принциповому положенні: людина має бути суб’єктом, а не об’єктом державної політики. Життєздатний суспільний договір можливий лише за умови, що держава бере відповідальність не тільки за нормативне регулювання, а й за створення середовища, у якому громадяни здатні повноцінно функціонувати, ухвалювати рішення та реалізовувати свої права. Окрему увагу було приділено ролі сну та регуляції нервової системи як базових чинників індивідуальної й колективної стійкості. Підкреслено, що відсутність системної інтеграції психофізіологічного відновлення у державні політики знижує довгострокову стійкість суспільства та ефективність інституцій. ІРСПР послідовно відстоює позицію, що якісна державність неможлива без урахування психофізіологічного виміру відновлення людини й суспільства загалом.